Законодавчі основи запобігання і протидії корупції  Основним антикорупційним нормативно-правовим актом в Україні є Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції". Відповідно до статті 2 вказаного Закону відносини, що виникають у сфері запобігання і протидії корупції, регулюються цим Законом, іншими законами і міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами. До актів законодавства, що утворюють основу антикорупційного законодавства України, належать наступні: • Конституція України; • Конвенція ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251-V); • Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікованаЗаконом України від 16 березня 2005 року № 2476-IV); • Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікованаЗаконом України від 18 жовтня 2006 року № 252-V); • Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікований Законом України від 18 жовтня 2006 року № 253-V); • Кримінальний кодекс України; • Кодекс України про адміністративні правопорушення; • Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції"; • Закон України "Про правила етичної поведінки"; • Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

Насильство в сім’ї – правовий аспект

 

-

 Основу законодавства України з попередження насильства в сім’ї становить Конституція України, зокрема ряд статей, а саме:

стаття 3 – людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;

стаття 21 – усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;

стаття 22 – права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані;

стаття 23 – кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості;

стаття 24 – громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;

стаття 27 – кожна людина має невід’ємне право на життя;

стаття 28 – кожен має право на повагу до його гідності;

стаття 29 – кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;

стаття 32 – ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України;

стаття 51 – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою;

стаття 52 – будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.