Частина 3 статті 5 Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» від від 7 липня 2010 встановлює, що Народ бере участь у
здійсненні правосуддя через народних
засідателів і присяжних.
Положення про участь у здійсненні правосуддя в
Україні присяжних і народних засідателів було введено ще 1996 році Конституцією
України. Закон «Про судоустрій і статус суддів» закріпив існування інституту присяжних та визначив їх правовий
статус. Проте механізму реалізації та функціонування даного інституту досі не
було закріплено ні в кримінальному, ні в цивільному судочинстві. Новий КПК
встановлює наступні випадки участі присяжних в кримінальному провадженні:
- в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення
яких передбачено довічне позбавлення волі, - судом присяжних у складі двох
професійних суддів та трьох присяжних (за клопотанням обвинуваченого);
- в кримінальному провадженні стосовно кількох
обвинувачених, - стосовно ВСІХ обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив
клопотання про такий розгляд;
Визначення присяжних для судового розгляду
здійснюватиметься автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб,
які внесені до списку присяжних. Згідно закону «Про судоустрій і статус суддів»
для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з
поданням до відповідної місцевої ради,
що формує і затверджує у
кількості, зазначеній у поданні, список
громадян, які постійно проживають на території, на
яку поширюється юрисдикція
відповідного суду,
відповідають вимогам до присяжного і
народного засідателя і дали згоду бути присяжними. У разі неприйняття місцевою
радою протягом двох місяців з моменту
отримання подання рішення
про затвердження списку присяжних територіальне управління
Державної судової адміністрації України
звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної
обласної ради. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в
разі необхідності за поданням територіального управління
Державної судової адміністрації України.
Вимоги до присяжного встановлені статтею 59 Закону
України «Про судоустрій і статус суддів», - присяжним може
бути громадянин України, який
досяг тридцятирічного віку і
постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного
суду.
Не підлягають включенню до списків народних
засідателів та списків присяжних
громадяни:
1)
визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які
мають хронічні психічні
чи інші захворювання,
що перешкоджають виконанню обов'язків
народного засідателя,
присяжного;
3) які
мають не зняту чи не погашену судимість;
4)
народні депутати України,
члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів
внутрішніх справ та інших
правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні
службовці, адвокати, нотаріуси;
5)
громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
6) особи,
які не володіють державною мовою.
Процесуальний статус присяжного при судовому
розгляді прирівнюється до статусу судді.
Вважається, що суд присяжних покликаний забезпечити
реалізацію конституційних засад судочинства: незалежності суддів змагальності,
гласності тощо. Суд присяжних позитивно впливатиме на якість досудового
слідства (слідчі розумітимуть, що всі недоліки слідства викриватимуться в ході
змагального процесу і суд не візьме на себе роль слідчого, тому вони
вживатимуть заходів до виявлення всіх обставин — як тих, що викривають, так і
тих, які виправдовують особу, притягнуту до відповідальності); на покращення
роботи прокурорів, які в судових засіданнях повинні вміти проводити допити
підсудних, потерпілих, свідків, аналізувати докази, виступати в дебатах. Матеріал взято із Just Consult
| 
