Види платежів, які сплачуються за вчинення нотаріусами нотаріальних дій
Порядок оплати вчинених нотаріальних дій станом на сьогоднішній день є досить актуальним питанням, оскільки регулюється для державних і приватних нотаріусів по-різному.
Так, у відповідності до статті 19 Закону України «Про нотаріат» за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Також, в даній статті передбачено, що за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.
Перелік таких послуг та розміри оплати за їх надання (тарифи) затверджуються Головними управліннями юстиції відповідно до пункту 2 Глави 16 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
В свою чергу, відповідно до статті 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» від 10.07.1998 р. розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
Розміри ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами, передбачені в статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (далі - Декрет КМУ). Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
08 жовтня 2012 року набрала чинності Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена Наказом Міністерства фінансів України 07.07.2012 № 811, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.09.2012 за № 1623/21935.
Пунктом 5 Розділу 1 Глави V даної Інструкції передбачено, що при обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна, а за посвідчення договорів відчуження юридичними особами зазначених у цьому пункті об’єктів нерухомості - не нижче балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження. Державне мито за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок фізичною особою обчислюється та справляється із суми договору, але не нижче оціночної вартості земельної ділянки.
В пункті 6 Розділу 1 Глави V Інструкції зазначено, що при здійсненні зазначених цивільно-правових договорів сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом.
З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які полягають у тому, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно, окрім стягнення державного мита за вчинення нотаріальних дій нотаріусами, за необхідності, також справляється державне мито за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно.
Варто звернути увагу на те, що статтею 4 Декрету КМУ визначений порядок звільнення певних категорій громадян від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами.
Так, згідно пункту 14 частини 1 статті 4 Декрету КМУ від сплати державного мита звільняються громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій.
