Досягнення України за роки незалежності є досить значними: відбулись суттєві зміни в законодавстві, в цілому держава досягла прогресу на шляху до демократії.
Проте, широке коло проблем залишається невирішеним, серед яких одною з найбільш гострих є корупція.
На жаль, Закон України „Про боротьбу з корупцією", прийнятий ще у 1995 році, проблему подолання корупції фактично звів до рівня адміністративного правопорушення. Направленість норм Закону на боротьбу зі скоєним корупційним правопорушенням, а не попередження та усунення причин і умов, що його породили, не дозволила досягти суттєвого зниження рівня корупції в державі. Встановлені цим Законом спеціальні обмеження, спрямовані на попередження корупції, не виконують превентивну функцію, оскільки не підкріплені іншими нормативними актами, які регулюють правила поведінки державних службовців.
Стратегічні напрями подолання корупції в Україні реалізовані в ряді антикорупційних актів, зокрема у Національній Програмі боротьби з корупцією 1997 року, відомій під назвою "Чисті руки", Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, які вселяли надію на конструктивні зміни у сфері реалізації державної антикорупційної політики та розвитку правової свідомості суспільства. Однак сьогодні можна констатувати, що незважаючи на зміни, які відбулися, ситуація у зазначеній галузі залишилась складною й неоднозначною.
Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів „Назустріч людям", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2005 року, стратегічною метою Уряду визначено досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави. Для досягнення цієї мети одним із приоритетних напрямів діяльності Уряду визначено боротьбу із злочинністю та корупцією.
Слід відзначити, що Міністерство юстиції України як провідний орган у сфері реалізації державної правової політики приймає участь у втіленні в життя державної стратегії подолання корупції, що виражається у підготовці проектів концептуальних напрямів розвитку правової політики держави, розробці законопроектів, що подаються на розгляд Парламенту Президентом України та Урядом.
Так, минулого року Міністерством юстиції надіслано до Міністерства закордонних справ для подання Президенту України пакет законопроектів щодо ратифікації ряду міжнародних актів проти корупції та пов’язані з ними проекти Законів України:
|