Порядок виїзду громадян України, в тому числі дітей, за кордон та оформлення необхідних документів регулюється Законом України  «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року №3857-XII; Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27 січня 1995 року №57; Правилами оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року №231.

Дитиною, згідно з Сімейним кодексом України, визнається фізична особа до досягнення нею повноліття. При цьому, згідно зі ст. 313 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.  Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Виїзд дітей за кордон здійснюється за одним із наступних документів:

            - паспортом громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків (законного представника), в який внесено відомості про дитину. Такі відомості вносяться в паспорт на підставі заяви особи, на ім’я якої видано паспорт. При цьому на дітей віком від 5 до 18 років, відомості про яких вписуються в паспорти їх законних представників, подаються фотокартки, що вклеюються у ці паспорти і скріплюються печаткою;

            - проїзним документом дитини. Якщо дитина виїжджає за кордон у супроводі особи, в паспорт якої не внесені відомості про неї, то на дитину необхідно оформити проїзний документ дитини.

            Відповідно до п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі клопотання законних представників. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а для дітей віком від 14 до 18 років – також і про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон. Клопотання про видачу проїзного документа дитини оформляється у вигляді заяви, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально. Якщо батьки з’явилися до нотаріуса разом, така заява може бути оформлена спільним документом. За наявності заперечень одного з батьків проїзний документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

            Проїзний документ дитини видається органами внутрішніх справ за місцем проживання дитини та оформляється строком на три роки або до досягнення дитиною 18-річного віку.

            - свідоцтвом про народження дитини (діти віком до 16 років). За свідоцтвом про народження дозволено виїзд дітей до Російської Федерації, а також виїзд дітей, які проживають в адміністративних прикордонних районах, до Республіки Білорусь та Республіки Молдова через місцеві пункти пропуску в межах адміністративно прикордонного району проживання.

            Після 16 років особа має право виїздити за кордон як із законними представниками або уповноваженими ними особами, так і самостійно без їх супроводу.

            Виїзд за межі України дитини до досягнення нею 16-річного віку здійснюється лише у супроводі її законних представників або у супроводі осіб, уповноважених ними.

            Якщо дитина виїжджає за кордон у супроводі обох батьків (опікуна чи піклувальника), то необхідно мати один із вищезазначених документів, а також документ, який підтверджує повноваження супроводжуючих осіб як законних представників дитини (для батьків – свідоцтво про народження, для опікуна чи піклувальника – рішення компетентного органу про призначення опікуном чи піклувальником).

            Якщо дитину супроводжує лише один із батьків, і другий із батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон, то на виїзд дитини за межі України необхідна згода другого із батьків, яка оформляється у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

            Нотаріально засвідчена згода другого із батьків не вимагається, у разі:

            - якщо він є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис у свідоцтві про народження дитини, та відсутній у пункті пропуску;

            - коли у проїзному документі дитини є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном;

            - пред’явлення оригіналів (або їх нотаріально засвідчених копій) наступних документів: свідоцтва про смерть другого із батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого із батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого із батьків; довідки про народження дитини (витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження), виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

            Якщо дитина виїздить за кордон у супроводі осіб, які не є її законними представниками (навіть якщо вони є її близькими родичами (дід, баба, тітка, дядько тощо), то законні представники дитини мають дати згоду на її виїзд за кордон. Така згода оформляється у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

            В заявах про згоду на виїзд дитини за кордон обов’язково повинні бути зазначені відомості щодо дитини, особи, яка буде здійснювати супровід, держави (держав), до якої прямує дитина, відповідного часового проміжку перебування за кордоном.

            Іноді від батьків доводиться чути про те, що, оскільки планується неодноразові поїздки їхньої дитини за кордон, вони не бажають обмежувати в заяві період, протягом якого дитина має право виїхати за кордон. Але в даному випадку йдеться не про обмеження часового проміжку (це може бути, наприклад, як місяць, так і рік), а про його фіксацію.

            Якщо планується виїзд до держави, яка має візовий режим для в’їзду громадян України, не зайвим буде отримати в посольстві (консульстві) цієї держави докладну, і що не менш важливо – актуальну (особливо це стосується держав Шенгенської угоди у зв’язку із набуттям 5 квітня 2010 року чинності Візовим кодексом ЄС) інформації щодо процедури видачі візи, в тому числі на дитину, переліку необхідних документів та вимог до цих документів.

Підготував:

Спеціаліст 1 категорії МРУЮ   

Олег Марутяк