Якщо майновим інтересам іншої
особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа
має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення
або зменшення. Вказані зобов'язання виникають за таких умов: 1) майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних
для неї майнових наслідків. Тут варто звернути увагу на те, що мається на увазі
лише ситуація, коли має місце реальна, а не уявна небезпека майновим інтересам
іншої особи, котра трактується як можливість настання невигідних для неї
майнових наслідків. Оскільки йдеться лише про "майнові інтереси", то
у тих випадках, коли небезпека загрожує не майну, а життю чи здоров'ю фізичної
особи, мають застосовуватися норми не цієї глави, а правила про відшкодування
шкоди, зазнаної при вчиненні рятувальних дій; 2) це мають бути дії без доручення або угоди в іншій
формі особи, в інтересах якої ці дії відбуваються. Слова "без
доручення" нерозривно пов'язані з найменуванням цього інституту, і
означають не тільки відсутність договору або наміру укласти його в майбутньому,
але й взагалі відсутність "доручення" у широкому значенні слова, як
обов'язку діяти в інтересах інших осіб. Звідси випливає, що правила цього зобов'язання не застосовуються у
випадку діяльності організацій, для яких дії в інтересах інших осіб є метою їх
створення (наприклад, діяльність благодійних фондів), а також у тих випадках,
коли обов'язок ведення чужих справ випливає із приписів закону (наприклад,
турбота батьків щодо неповнолітніх дітей); 3) дії мають бути на користь іншої особи. Це випливає з того, що у даній нормі
йдеться про "дії, спрямовані на попередження, усунення або зменшення"
невигідних для заінтересованої особи майнових наслідків. Тобто, вказані
зобов'язання виникають, якщо одна особа діє саме в інтересах іншої. Ця умова
охоплює наявність наміру здійснити дії на користь іншої особи (суб'єктивний
фактор) і фактичне здійснення таких дій (об'єктивний фактор). Особа, яка веде
чужі справи без доручення, має усвідомлювати спрямованість своїх дій і до того
ж не мати наміру встановити з тим, чиї справи веде, якихось інших відносин
(наприклад, зробити йому подарунок, дружню безоплатну послугу тощо). Особа, яка вчинила дії в
майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді
повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до
відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії
в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити
про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів
щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для
іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення,
зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій,
зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів. Особа, яка вчинила дії в
інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення
цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці
дії і передати їй усе, що при цьому було одержано. Важливим обов'язком того, хто діяв у інтересах іншої
особи (гестора), є вимога негайно після закінчення цих дій надати особі, в
інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при
цьому було одержано. Власне,
йдеться про два обов'язки: 1) надати звіт про вчинені дії; 2) передати заінтересованій особі все, отримане у процесі діяльності у
її інтересах. Це випливає з того, що, коли вимога надати звіт існує
і може бути виконана завжди, то обов'язок передати заінтересованій особі все
отримане у зв'язку з діяльністю у її інтересах має місце лише тоді, коли ці
прибутки існували. Цілком реальною є ситуація, коли гестор робить витрати в інтересах
господаря (наприклад, сплачує рахунки за комунальні послуги, телефон тощо), не
одержуючи нічого взамін від третьої особи. Тому тут може йтися або лише про
передання фінансових документів (що загалом охоплюється поняттям "надати
звіт"), або про те, що у гестора обов'язок передати все отримане не
виникає взагалі. Виконання вказаних обов'язків має бути проведене "негайно після
закінчення цих дій". Проте це не позбавляє гестора можливості виконати їх
і раніше, при першій можливості зв'язку з господарем і ще до завершення
розпочатої діяльності. Крім того, поняття "негайно" має трактуватися
з урахуванням тієї ситуації, яка склалася на момент завершення дій. Наприклад,
якщо діяльність гестора уже завершена, а заінтересована особа все ще відсутня у
місці, де вчинялися діі, то виконання "звітних обов'язків" можливе
лише після повернення останньої. Якщо гестор не виконає обов'язок передання "усього триманого",
то таке майно може бути залежно від обставин справи стягнуте з нього або як
безпідставне збагачення, або як відшкодування шкоди. Особа, яка вчинила дії в
майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї
особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані
обставинами, за яких були вчинені дії. Якщо особа, яка вчинила дії в
майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила
цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених
витрат.
Підготувала: провідний спеціаліст МРУЮ Аліна Шабліста
|
