Нормопроектувальна техніка -
система вироблених практикою нормотворення вимог та способів створення найбільш
доцільних за формою і досконалих за
структурою, змістом та викладом нормативно-правових актів. Нормативно-правовий акт -
офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом
нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою
законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що
містить норми права, має
неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових
актів у вигляді листів і телеграм не допускається. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки
нормативно-правовий акт повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності,
відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового
регулювання; повинен бути чітким, конкретним і зрозумілим; не повинен дублювати
приписів інших нормативно-правових актів; не повинен містити суперечливих
нормативних приписів. Розпорядчий документ виготовляється на бланку та
повинен мати обов'язкові реквізити й стабільний порядок їх розміщення:
найменування суб'єкта нормотворення, назву виду документа, дату і номер, місце
видання, структурні складові, підпис, візи. Датою розпорядчого документа є дата його
підписання, яка оформляється цифровим способом. Елементи дати наводяться
арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік. Наприклад:
06.07.2011 або 30.08.2011. Під номером
розпорядчого документа необхідно залишити вільне
місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта (6 х 10 см). Розпорядчий документ підписується керівником
суб'єкта нормотворення. У разі відсутності керівника суб'єкта нормотворення
розпорядчий документ підписується особою, яка виконує його обов'язки. При цьому
суб'єкт нормотворення надає районному управлінню юстиції з цього питання
інформацію, підтверджену відповідним структурним підрозділом суб'єкта
нормотворення. Структурні складові розпорядчого документу: а) заголовок
(має лише єдину назву, стислу, описову і значущу); б) преамбула
(вступна частина, яка
містить посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного
нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз'ясненні та
застосуванні нормативно-правового
акта); в) нормативний
корпус (положення нормативно-правового акту мають слідувати один за
іншим, додержуючись логічного порядку): положення щодо сфери застосування (за потреби);
загальні та спеціальні нормативні приписи; способи реалізації нормативних
приписів; карно-правові положення (за потреби); г) корелятивні
зміни, зокрема, скасування (за потреби); ґ) форму
оприлюднення (за потреби); д) положення
про набрання чинності; е) додатки
(за потреби). Розпорядчий документ може містити такі структурні
одиниці: пункти, підпункти, абзаци. Кожна структурна одиниця розпорядчого документа
(крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка. Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим
документом, містить такі структурні складові: а) заголовок; б) визначення термінів (за потреби); в) нормативний корпус: положення щодо сфери застосування; загальні та спеціальні нормативні приписи; способи реалізації нормативних приписів; карно-правові положення (за потреби); г) прикінцеві положення (за потреби); д) додатки (за потреби). Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим
документом, може містити такі структурні одиниці: розділи, глави, пункти, підпункти,абзаци.
Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати: розділи і глави - короткий, чітко сформульований
заголовок; розділи-наскрізну порядкову нумерацію,яка
позначається римськими цифрами з крапками; глави -
наскрізну в межах розділу
порядкову нумерацію, яка позначається
арабськими цифрами з крапками; пункти-наскрізну в межах глави (розділу) порядкову
нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і починаються
з абзацу; підпункти-наскрізну в межах пункту порядкову
нумерацію, яка позначається арабськими
цифрами до трьох знаків з крапкою (наприклад,
1.1.1., 1.2.1.) або українськими літерами з дужкою, починаються з
абзацу. Абзаци пунктів та підпунктів починаються без
будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).
Підготувала: провідний спеціаліст МРУЮ А.Шабліста
| 
