Поняття корупції у загальноприйнятому розумінні
цього явища вперше було сформульовано 34-ю Сесією Генеральної Асамблеї ООН у
1979 році, зокрема фахівцями цієї організації корупцію визначено як «виконання посадовими особами будь-яких дій
або ж бездіяльність у сфері виконання їх посадових повноважень за винагороду у
всякій формі в інтересах того, хто надає цю винагороду, як з порушенням
посадових інструкцій, так і без їх порушення».
Відповідно до Закону
України «Про боротьбу з корупцією" корупційними діяннями є:
- незаконне
одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави,
у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг,
пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання
предметів (послуг) шляхом їх придбання
за ціною (тарифом), яка є істотно
нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;
- одержання особою, уповноваженою на
виконання функцій держави, кредитів або
позичок, придбання цінних паперів,
нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг
чи переваг, не передбачених чинним законодавством.
Подарунок (винагорода), отриманий зазначеними
особами за вказаних обставин, у тому
числі такий, що надійшов без їх відома, а також
вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню (відшкодуванню)
в доход держави. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про боротьбу з
корупцією», державний службовець або
інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права: -
сприяти, використовуючи своє
службове становище, фізичним і юридичним
особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а
так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів
чи пільг з метою незаконного одержання за це
матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг; - займатися підприємницькою діяльністю
безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним
третіх осіб у справах державного органу, в
якому вона працює, а також виконувати
роботу на умовах сумісництва
(крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також
медичної практики); - входити
самостійно (крім випадків, коли державний
службовець здійснює функції з управління
акціями (частками, паями), що належать державі,
та представляє інтереси держави в раді товариства
(спостережній раді) або ревізійній комісії
господарського товариства), через представника або підставних осіб до
складу правління чи інших виконавчих органів
підприємств, кредитно-фінансових установ,
господарських товариств тощо, організацій,
спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють
підприємницьку діяльність; - відмовляти фізичним та
юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими
актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну
інформацію; - сприяти, використовуючи своє службове
становище, фізичним і юридичним особам - учасникам процедур
закупівель у досягненні перемоги всупереч вимогам Закону України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти". Державний службовець, який є посадовою
особою, не має також права: - сприяти, використовуючи своє посадове
становище, фізичним та юридичним особам у
здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської
та іншої діяльності з метою незаконного одержання
за це матеріальних благ, послуг, пільг
або інших переваг; - неправомірно втручатися,
використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших
державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх
повноважень; - бути
повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність
якого він контролює; - надавати незаконні переваги фізичним або
юридичним особам під час підготовки і
прийняття нормативно-правових актів чи рішень. Особи, які претендують на
зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій
держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження.
