Реєстраційною службою Миколаївського районного управління юстиції розроблено нові методичні рекомендації:

-  «Вимоги до оформлення службових документів»; 

/sluzhbovi_dokumenti.doc

-  «Державна реєстрація шлюбу з особами, засудженими до позбавлення волі» /vdracs_metodichka_shljub_iz_zasudzhenim.doc

Ще давньогрецький мислитель Платон зазначав, що у добре влаштованій державі першими законами повинні бути ті, які регулюють шлюб. І це цілком закономірно, адже ні людина, ні сім’я не можуть існувати в суспільстві самі по собі. А найважливішою передумовою виникнення сім’ї, її основою є шлюб.

Відповідно до статті 131 Конституції України та Закону України "Про Вищу раду юстиції" в Україні діє Вища рада юстиції, яка складається з  двадцяти членів. Міністр юстиції України входить до складу Вищої ради  юстиції за посадою.До повноважень Вищої ради юстиції віднесено, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; внесення подання Президенту України  про призначення судців на посади або про звільнення їх з посад.Відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за  порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного  Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у  скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії судців України, а також на  рішення про притягнення до

дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради  юстиції або Голови Вищої ради юстиції (частина друга статті 25 Закону України "Про Вищу раду юстиції").Міністр юстиції, як член Вищої ради юстиції, може звернутись до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання щодо звільнення  судді з посади (стаття ЗО Закону України "Про Вищу раду юстиції").

Відповідно до статті 32 вказаного Закону Вища рада юстиції розглядає питання щодо звільнення судді з посади за порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили  обвинувальним вироком щодо нього.

Порушенням суддею присяги є:

- вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати

сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та

непідкупності судових органів;

- незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення

витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім'ї;

- умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни,

встановлені законом;

- порушення морально-етичних принципів поведінки судці.

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення  судді приймається більшістю голосів членів від конституційного складу  Вищої ради юстиції.

Якщо в процесі розгляду питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком  дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти  рішення  про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих  судів до дисциплінарної відповідальності, а щодо інших суддів  - про  направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.Крім того, положеннями статті 37 цього ж Закону визначено, що Вища  рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та статті 83 Закону  України "Про судоустрій та статус суддів".

Членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника здійснюється перевірка даних про дисциплінарний  проступок  судді шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань.За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції.Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції,  яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного  провадження (стаття 40 Закону України "Про Вищу раду юстиції").Відповідно до статті 43 Закону України "Про Вищу раду юстиції" дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судці або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус  суддів" (далі  -Закон) дисциплінарне провадження щодо місцевих та  апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія судців України, а  Вища рада юстиції  - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.Для оперативного та ефективного розгляду питань відповідальності  суддів при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України функціонує служба  дисциплінарних інспекторів. Дисциплінарні інспектори за дорученням члена  Комісії попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів.Кожна особа має, право безпосередньо звернутись зі скаргою на  поведінку судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.Відтак відповідно до частини другої статті 84 Закону право на  звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати  наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі  факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розмішує  на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної  поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій  кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею  вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.Статтею 83 Закону встановлено, що судцю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) істотні  порушення  норм  процесуального  права при здійсненні правосуддя,

пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених

законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил

підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку,

встановленого законом;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення

правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що

підриває авторитет правосуддя;

5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці

нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у

закритому судовому засіданні;

6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий

стан і доходи (податкової декларації), зазначення в ній завідомо неправдивих

відомостей.

При цьому слід зазначити, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою

дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок  умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.Частиною четвертою статті 87 Закону визначено, що дисциплінарне  стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття  Вищою кваліфікаційною

комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без  урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмови у її відкритті  вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України (стаття 87 Закону).