Прийнявши до виконання виконавчий документ, державний виконавець відкриває виконавче провадження, при цьому у своїй постанові про відкриття виконавчого провадження, обов’язково вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Якщо                  
боржником не надано документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення вищевказаних строків розпочинає примусове виконання рішення, тобто – провадити виконавчі дії визначені ЗУ «Про виконавче провадження».

Завданням державної виконавчої служби, відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

 Згідно із статтею 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України.