Як відомо, Закон
розрізняє чотири види домашнього насильства:
фізичне;
психологічне;
економічне;
сексуальне.
Фізичне
насильство в сім’ї – це навмисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень
одного члена сім’ї іншому, яке може призвести чи призвело до порушення
нормального стану фізичного чи психічного здоров’я або навіть до смерті
постраждалого, а також до приниження його честі та гідності.
Сексуальне насильство в сім’ї – це примушування до небажаних статевих
стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім’ї.
Психологічне насильство в сім’ї – це насильство, пов’язане з тиском одного
члена сім’ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози,
переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної
невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли
шкоду психічному здоров’ю.
Економічне насильство в сім’ї – це навмисні дії одного члена сім’ї щодо
іншого, спрямовані нате, щоб позбавити постраждалого житла, їжі, одягу та
іншого майна чи коштів, на які він має законне право. Такі дії можуть заподіяти
шкоду фізичному чи психічному здоров’ю або навіть призвести до смерті
постраждалого.
Насильство в сім’ї: дані офіційної статистики:
Станом на 1 січня 2010 р. на профілактичному обліку в ОВС перебувало 93 327
осіб, які вчинили насильство в сім’ї. З них 7 190 жінок, 85 680 чоловіків, 457
неповнолітніх.
Однією із запорук
відсутності насильства в сім’ї є правильний
підхід до виховання дитини.
Більшість батьків
замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає
ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре
виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є
питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?
Взагалі-то
універсальних порад, мабуть, немає, треба прив'язуватися до конкретних
випадків: дитина не хоче виконати доручену їй посильну роботу, псує щось із
речей, лазить по брудних місцях, постійно дражнить сусідського собаку чи самих
сусідів... Але спробую узагальнити.
Почнемо з того,
що діти порівняно з дорослими сприймають усе на кілька порядків гостріше. Якщо
дитина сміється і плаче у сто раз частіше, ніж дорослий, то це не значить, що
вона просто емоційніша - це значить, що вона справді переживає сильніше. Хоч
нерідко батьки помилково вважають, що діти - істоти виключно легковажні і не
можуть сприймати щось глибоко до серця. Можуть, та ще й як! Інша справа, що
переживання дитини порівняно з переживанням дорослого є швидкоплинні. Дитина
може бути вбита горем, а через півгодини знову щаслива по вуха. І все з причин,
котрі дорослим здадуться повною дрібницею. Відповідно до цього раджу мати на
увазі, що дитину може сильно засмутити покарання, котре дорослому навіть
покаранням не здається. І навпаки - якщо тільки дитині не нанесли важких травм,
то вона дуже швидко забуде, що її хтось бив. Тому у випадку вже скоєного
"злочину" "прочитати мораль", як правило, достатньо, щоб
дитині стало неприємно. Не забувайте, що вона чудово усвідомлює свою залежність
від вас, тому елементарне позбавлення вашої підтримки для неї стане страшною
карою. Таке хоч і не рекомендується, але можна спробувати в тих випадках, коли
дитина сама вступає з кимось у конфлікт - наприклад, ваш син б'є чи дражнить
менших за себе у дворі. Скажіть йому, що раз він занадто сильний, то в такому
випадку ніхто не заступатиметься за нього перед старшими. Якщо йому хоч раз
дістанеться від іншого грубіяна, то ефект гарантовано. Але тут є великий ризик "перестаратися"
(втім, як і скрізь), тому не слід залишати дитину без свого захисту на кілька
випадків поспіль.
Підготував:
спеціаліст 1 категорії Миколаївського РУЮ Дмитречко В. М.
|
