Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору;

виключне право дозволяти використання твору;

право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Ст. 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою його автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, передбачених законом.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності  на твір  спливає  через  сімдесят років,  що відліковуються з 1 січня року,  наступного  за  роком  смерті  автора  чи   останнього   із співавторів,   який  пережив  інших  співавторів,  крім  випадків, передбачених законом.

     Використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторських прав. У випадку порушення будь-якою особою авторського права, суб’єкти авторського права мають право звернутися до суду з позовом про виплату компенсацій, адже стягнення компенсацій є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв’язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства. Суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Розмір компенсації має визначатися судом у межах заявлених вимог залежно від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин.