Тривалий час проблема насильства в сім’ї вважалась прерогативою усталених звичаїв та традицій і залишалася поза сферою правового регулювання. Будь-яке втручання у сімейні стосунки з боку держави та суспільства вважалось порушенням таємниці приватного життя та категорично не допускалось. І тільки в 2001 році у результаті плідної співпраці парламентарів України з активістами жіночого та молодіжного руху України був прийнятий Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.01 - перший серед країн СНД та Східної Європи комплексний нормативний акт, спрямований на запобігання цьо­му соціально негативному явищу. Вищеназваний Закон визначає правові й організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з по­передження насильства в сім’ї. Закон набув чинності з 19.03.02р. — через три місяці з моменту його офіційного опублікування.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Організацією Об'єднаних Націй. З часу ратифікації Конвенції про права дитини, Україна значно просунулася як на шляху вдосконалення нормативно-правової бази, покликаної забезпечити виконання положень Конвенції ООН про права дитини, так і в справі забезпечення цих прав на практиці.
Конституція України гарантує рівність у правах дітей незалежно від походження, а також від того, народилися вони в шлюбі чи ні. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на державу. На основі Конституції, в Україні прийнято низку законів та підзаконних актів. Проаналізуємо деякі із законів. До них належать:

- Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. Він визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і покликаний забезпечити реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановивши основні засади державної політики в цій сфері. У цьому Законі було введено положення, яке забороняє тілесні покарання дітей у родині;

- Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 23.03.2003 р. Він визначає загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напрямки реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді;

- Закон України "Про соціальну роботу з дітьми і молоддю" від 21.11. 2001 р., який визначає організаційно - правові засади соціальної роботи з дітьми та молоддю.

- Закон України "Про громадянство України" від 18.01 2001 р.;

- Закони "Про дошкільну освіту" від 11.07.2001 р., "Про загальну середню освіту" від 13.05.1999 р., "Про позашкільну освіту ” від 22.06.2000 р., усі вони визначають, організаційно-правові засади функціонування і розвитку системи освіти, яка ґрунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання;

- Закон "Про молодіжні та дитячі громадські організації" від 13.05.1999 р. який визначає правові засади утворення і роботи молодіжних і дитячих громадських організацій та державні гарантії забезпечення їхньої діяльності;

- Закон України "Про біженців" від 21.06.2001 р. установлює державні гарантії захисту біженців, зокрема дітей - членів сімей біженців та дітей, розлучених із сім'єю.

- Указ Президент від 18.01.1996 р. «Про затвердження» Національної програми "Діти України" якому визначено основні напрямки державної політики стосовно дітей та закони щодо її реалізації центральними та місцевими органами виконавчої влади;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2000 р. "Про утворення Міжвідомчої комісії з питань охорони дитинства";

- Розпорядження Кабінету Міністрів України № 2154-р «Про затвердження плану заходів з проведення Національної компанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року;

Матеріал підготував: спеціаліст 1 категорії Миколаївського РУЮ Дмитречко В.М.