Під недійсним треба розуміти шлюб, зареєстрований в дер­жавному органі РАЦСу за відсутності хоча б однієї з передбаче­них законом умов його укладання або за наявності принаймні однієї зі встановлених законом перешкод цьому. Такий шлюб не породжує прав та обов'язків подружжя. Визнання шлюбу недійсним означає анулювання останнього з моменту його укладення.

Недійсність шлюбу — це особливий вид сімейно-правової санкції, яка застосовується у випадках порушення передбачених законом умов укладення шлюбу і означає анулювання тих юридичних наслідків, які законом пов'язуються з дійсним шлюбом.

Іншої думки дотримується М. Кротов, який вважає, що недійсність шлюбу — це не захід відповідальності й не захід захисту. Основна мета цього заходу — констатація того, що сто­рони не досягли бажаного правового результату. З таким по­глядом навряд чи можна погодитись. Адже у разі укладення недійсного шлюбу має місце вчинення протиправних дій осо­бами, які вступили у нього. Тому більш правильною є позиція М. Антокольської, яка вважає, що визнання шлюбу недійсним — це санкція за порушення сімейного законодавства особами, які уклали шлюб (або однією з них) під час його укладення. Водночас не можна повністю погодитися з твердженням М. Антокольської про те, що у разі укладення шлюбу з порушенням принципу моногамії може не бути вини особи, яка його порушила, наприклад, якщо така особа вважала свій попередній шлюб припиненим через смерть жінки, чоловіка, а вона, він виявилися живими.

Це вид сімейно-правової санкції, яка застосовується у разі порушення передбачених законом умов укладання шлюбу. Згідно зі ст. 175 КпШС та п. 4.1 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні особи, які раніше перебували у шлюбі, можуть зареєструвати новий шлюб лише при пред'яв­ленні документів, які підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним). Тому при укладанні шлюбу особа, яка перебуває в нерозірваному шлюбі, не може вважати його припиненим. Вина осіб, які уклали недійсний шлюб, може бути відсутньою, якщо вони не знали про наявність між ними близького споріднення (наприклад, про те, що вони є двоюрідними братом та сестрою) або якщо один з подружжя не знав про недієздатність другого. У тих випадках, коли наявна вина хоча б одного з подружжя, виз­нання шлюбу недійсним треба розглядати як захід відповідаль­ності. У разі відсутності вини обох сторін визнання шлюбу недійсним є заходом захисту, що застосовується за об'єктивно протиправну поведінку

Шлюб визнається недійсним лише за рішенням суду, і на вимоги про визнання шлюбу недійсним позовна давність не поширюється.

У відповідності із ст. 38 СК України шлюб може бути визнано судом недійсним при порушенні встановлених законом умов його укладення, зокрема при відсутності взаємної згоди осіб, які вступили до шлюбу; наявності іншого, не розірваного шлюбу; вступу до шлюбу з особою, визнаною недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства; з особою, яка не досягла шлюбного віку, якщо він не знижений у встановленому законом порядку.^[1] Шлюб також може бути визнаний недійсним, якщо буде встановлено, що на момент його реєстрації особа не розуміла значення своїх дій і не могла ними керувати, тому не висловила своєї незгоди при вступі до шлюбу, хоча і не була визнана недієздатною.

Шлюб також визнається недійсним, якщо він укладений між родичами по прямій висхідній та низхідній лініях родства, між повнорідними та неповнорідними братами та сестрами, усиновителями та усиновленими.

Недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він реєструється без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб). Вступ до фіктивного шлюбу переслідує мету набуття права на пенсію, житлову площу тощо.

Якщо намір створити сім'ю відсутній тільки у однієї із осіб, що реєструють шлюб, то він не може бути визнаний фіктивним. В цьому випадку можливо визнати шлюб недійсним за ознакою відсутності згоди на вступ до шлюбу.

Шлюб не може бути визнаний фіктивним, якщо особи, які вступили до нього, фактично створили сім'ю до розгляду справи судом.

В силу ст.40 СК України шлюб не визнається недійсним, якщо до моменту розгляду судом справи відпали ті обставини, які в силу закону перешкоджали його укладенню (неповнолітній чоловік (дружина) досяг повноліття, помер чоловік (дружина) за попереднім шлюбом або шлюб з ним розірвано, особи, які вступили в фіктивний шлюб, фактично утворили сім'ю).

Шлюб вважається дійсним з моменту, коли відпали ці обставини.

Шлюб, укладений до досягнення хоча б одним з подружжя шлюбного віку, також не визнається недійсним за цією підставою у випадку вагітності дружини або народження дитини.

Слід підкреслити, що кровне родство завжди є неусуненою перешкодою існування шлюбу. В цьому випадку безумовна недійсність шлюбу повинна бути визнана рішенням суду.

Матеріал підготував: спеціаліст 1 категорії Миколаївського районного управління юстиції Дмитречко В. М.